Доповідь "Використання технології критичного мислення при вивченні іноземної мови"

Використання технології критичного мислення при вивченні іноземної мови

Критичне мислення – складний процес творчого переосмислення понять та інформації. Це активний процес пізнання, який відбувається одночасно на декількох рівнях. Адже знання, що їх засвоює критично мисляча людина, постійно диференціюються  й систематизуються з точки зору ступеня їх істинності, вірогідності, достовірності. Критичне мислення – це мислення вищого порядку; воно спирається на отриману інформацію, усвідомлене сприйняття власної розумової діяльності в оточуючому інтелектуальному середовищі. Однак рівень критичності визначається не тільки запасом знань, а й особистісними якостями, установками, переконаннями. Критичність особистості повинна бути напрямлена перш за все на самого себе: на аналіз і оцінку своїх можливостей, особистісних якостей, вчинків, поведінки в цілому. Критичному мисленню можна й потрібно вчити, слід цілеспрямовано і терпляче плекати його культуру, а тому однією із пріоритетних задач шкільної, в тому числі початкової освіти, є створення умов для формування критичного мислення учнів.

Суть технології: ненав’язливість, відсутність категоричності та авторитарності з боку вчителя, надання учневі можливості пізнати себе у процесі отримання знань.

Розвиток критичного мислення можливий за виконання наступних умов:

учителем	учнями
прийняття різних ідей і думок	розвиток впевненості в собі
підтримка активності учнів у процесі навчання	розуміння цінності своїх ідей та думок
підтримка впевненості учнів у тому, що вони не ризикують бути незрозумілими	активна участь у навчальному процесі
віра в кожного учня	повага до різних думок

Сучасна освітня технологія розвитку критичного мислення розв’язує задачі:

·     освітньої мотивації: підвищення інтересу до процесу навчання та активного сприйняття навчального матеріалу;

·     інформаційної грамотності: розвиток здатності до самостійної аналітичної та оцінювальної роботи з інформацією будь-якої складності;

·     культури мовлення: формування навичок написання текстів різних жанрів;

·     соціальної компетентності: формування комунікативних навичок та відповідальності за знання.

     Основою технології критичного мислення є трифазна структура уроку: виклик, осмислення та рефлексія. Методи  і прийоми, які при цьому використовуються, спрямовані на те, щоб спочатку зацікавити учня, потім забезпечити умови для осмислення ним матеріалу і, зрештою, на стадії рефлексії дозволити йому «привласнити» одержані знання.

Основні фази педагогічної технології «Критичне мислення»

І. Виклик

Ø Актуалізація, відтворення всього, що учень знає (десь щось чув, щось читав тощо) з даної теми. Дуже важливо, щоб учень на цій фазі сам визначав рівень своїх знань.

Ø Активізація учня, напрямлена на свідомий, ґрунтовний та критичний підхід до розуміння нової інформації, активна участь у процесі навчання.

Ø Формування особистого інтересу до теми з тим, щоб учень сам ставив собі мету навчання.

Види діяльності учнів: парна та групова мозкова атака, використання ключових слів, перехрещених логічних ланцюжків, поділ на кластери (смислові блоки), конструктивна таблиця  “знаємо – хочемо знати - дізналися ”, правильні і неправильні твердження тощо.

Робота учнів на першій стадії зазвичай не оцінюється.

ІІ. Реалізація (осмислення)

Ø    Отримання нової інформації за умови постійної підтримки активності до навчання, інтересу до теми.

Ø    Осмислення нової інформації: задача вчителя – допомога в усвідомленні учнями власного розуміння матеріалу, сприйманні нового.

Ø    Співставлення нової інформації з власними знаннями.

Види діяльності учнів: маркування тексту – прийом «INSERT», складання таблиць (синтезу, «плюс – мінус – цікаво», концептуальної таблиці), доповнення таблиці головних та другорядних питань, пошук відповідей на запитання, поставлені в першій частині уроку тощо.

ІІІ. Рефлексія (самооцінка), або роздуми

Ø Цілісне осмислення, узагальнення отриманої інформації; закріплення нових знань і активна перебудова уявлень у відповідності з новою інформацією.

Ø Вироблення відповідного ставлення до матеріалу, що вивчається, виявлення ще незнаного – тем і проблем для подальшої роботи: активне переформулювання отриманої інформації сприяє формуванню особистого ставлення до нових знань.

Ø Аналіз всього процесу вивчення матеріалу; обмін думками дає можливість розширити мовний простір і ознайомитись з іншими точками зору.

Види діяльності учнів: заповнення кластерів, таблиць; дискусії; написання творчих робіт тощо.

Якщо проаналізувати стадії уроку, проведеного за технологією критичного мислення, то можна побачити, що вони не нові. На звичайному уроці вони називаються актуалізацією опорних знань, вивченням нового матеріалу, закріпленням вивченого.

До методів критичного мислення відносять дискусію, метод взаємних питань, метод реконструкції,  метод спрямованого читання й слухання, метод помилок, метод доведення від протилежного, метод критичної перевірки тощо.

Методика розвитку критичного мислення передбачає використання педагогічних технологій проблемної спрямованості, що віддзеркалюють основні принципи особистісно-орієнтованого підходу: навчання у співробітництві, “мозковий штурм”, дискусії, “круглі столи”, “рольові ігри проблемної спрямованості” та ін., які були розроблені американськими педагогами Дж.Стілом, К.Меридіт, Ч.Темплом.

При вирішенні складних і неординарних проблем психологи пропонують практику “мозкового штурму” (brain storming), розроблену американським психологом Осборном. В основу цієї методики покладені висловлення найрізноманітніших ідей, що сприяють розв’язанню проблеми. Виконують тільки одну важливу умову: учасникам “мозкової атаки” категорично забороняється критикувати висунуті пропозиції. Відібрані ідеї знову обговорюються, і за ними ухвалюється “колективне рішення” .

Якщо “мозковий штурм” давно ввійшов до нашого педагогічного словника, то інший зразок моделей, що розроблялися останнім часом, “навчання через дискусії”, досі поки сприймається у нас як інновація.

На думку зарубіжних дослідників, навчальний матеріал засвоюється поглиблено в ході дискусії за рахунок:

   – обміну інформацією між учасниками;

   – різних підходів до одного й того ж предмета, що заохочуються викладачем;

   – співіснування різних аж до протилежності точок зору;

   – можливості критикувати й навіть відкидати будь-яку думку;

   – пошуку групової угоди у вигляді спільної думки або рішення [2, с.128].

   У дискусії, на відміну від “мозкового штурму”, критичні судження не лише не забороняються, але навіть заохочуються. Однак у нашім суспільстві, для якого характерна відсутність культури діалогу та поваги до права на власну думку, таке навчання значною мірою втрачає якість, тому що аргументи учасників дискусії рідко спираються на знання й факти, частіше – на силу, думку авторитетів, усталені догми.

В наш час все частіше використовується поєднання обох методик (“мозкового штурму” та дискусії), що отримало назву діалогу-диспуту. При проведенні подібних занять В.Кларин пропонує вивішувати на дошці або на стіні, як це робиться за кордоном, правила ведення діалогу-диспуту:

   1. Я критикую ідеї, а не людей.

   2. Моя мета полягає не в тому, щоб “перемогти”, а в тому, щоб прийти до найкращого рішення.

   3. Я спонукаю кожного з учасників до того, щоб брати участь в обговоренні й засвоювати всю необхідну інформацію.

   4. Я вислуховую міркування кожного, навіть якщо я з ними не згоден.

   5. Я переказую (роблю парафраз) те, що для мене не є цілком зрозумілим.

   6. Я спочатку з’ясовую всі ідеї й факти обох позицій, а потім намагаюся поєднати їх так, щоб це сполучення давало нове розуміння проблеми.

   7. Я прагну осмислити й зрозуміти обидва погляди на проблему.

   8. Я змінюю свою точку зору, коли факти дають для цього ясну підставу [2, с.158].

Додатки

Для стимулювання розумової діяльності та інтересу молодших школярів я часто надаю їм можливість здогадатися про тему уроку, використовуючи, прислів’я, загадки, кросворди, ключовим словом яких є назва теми тощо. При цьому учні розбиваються на групи.

Додаток 1.

Warming-up

(Pupils work in pairs. They take cards and make up proverbs, which are devided into two parts.)

An apple a day	keeps the doctor away
A sound mind	in a sound body
Laughter is	the best medicine
Prevention is better	then cure

The pair which finished the work first, reads the proverb aloud.

Teacher: Can you guess the theme of our lesson now?

Pupils: Health.

Teacher: Correct, we are going to speak about the healthy way of living today.

Додаток 2.

Фрагмент уроку з використанням технології критичного мислення у 10-11 класі на тему «Fathers and Sons»

1.Виклик

Brainstorming

Teacher: Is it easy to be young?

Pupil: It depends on the situation. Teens have a lot of different problems nowadays.

Teacher: we are going to have “The Brainstorming”. I will write our problem «Fathers and Sons» on the blackboard and give you 2 to 3 minutes to find out what aspects of life this problem is connected with. You`ll have to note down ideas in your groups and then collect your ideas on the board.

(учні працюють у малих групах і записують ідеї на дошці)

«Fathers and Sons»:

-         smoking

-         staying late at night

-         choosing friends

-         doing disco

-         spending pocket money

-         studying etc.

Speaking

Teacher: You see, there are so many problems facing young people nowadays. What rules does your family have? Make up a short story about your family.

(декілька учнів розповідають про правила поведінки у своїх родинах)

2. Реалізація (осмислення)

 Reading

Teacher: Are you of age? The British Government joined the UN Convention on the Rights of the Child in 1991 and worked out some documents with age limits for some activities for British children. Look through the text and find at what age young people in Britain can:

-         drive a car?

-         leave school?

-         join the army?

-         buy alcohol?

-         get married?

(учні працюють із текстом, заповнюючи таблицю)

We know	We don’t know about it	We want to know about it

3. Рефлексія

(залежно від рівня володіння мовою вчитель скеровує учнів до підведення підсумків роботи: скласти порівняльну таблицю особливостей життя підлітків у різних країнах; підготувати проект; провести дослідження тих аспектів життя підлітків, про які не йшлося на уроці тощо.)

Список використаної літератури:

1. Гузеев В.В. О скрытом контексте в технологии развития критического мышления // Педагогические технологии. – 2006. – №2. – С. 152-154.

2. Кларин М.В. Инновационные модели обучения в зарубежных поисках. – М.: Арена, 1994. – 246 с.

3. Кушнір В. Особливості критичного мислення педагога // Рідна школа. – 2001. – №4. – С. 58-60.

4. Нетрадиційні уроки. Англійська мова. 2-10 класи/Укладач І.М.Островерх. – Х.:ТОРСІНГ ПЛЮС, 2008. – 160 с.

5. Павлова О. Технологія розвитку критичного мислення // Хімія. – 2011. – №27 (675). – с.3-5. www.osvitaua.com.